Він був майже непомітним. Його голос був тихим, постать – непривабливою, тіло – слабким. Очі не знаходили потіхи в Ньому. Не раз Він був предметом насмішок, і Його погляд тихо опускався на землю. Його ганьбили, але Він мовчав. Не раз Він носив у серці важкий біль, але ніколи не жалівся і не нарікав. Не раз хвороби мучили Його тіло, та Він не залишався у ліжку, а йшов служити іншим. Від Нього відверталися навіть друзі, та Він продовжував їх любити. Він підняв на Свої плечі весь тягар людського прокляття. Він став винним за чужі недоліки, гріхи та помилки. Він узяв на Себе весь жах та страждання розлуки з Богом і пішов на хрест. Він став проклятим. Терпляче та смиренно Він переніс усі покарання за тих, кого любив. Його погляд не затьмарився ненавистю та бажанням помсти. Він любив. Любив до останнього подиху Свого трагічного та переможного життя. Він все ще любить...
Ксенія Сахацька,
Львов
Служу Господу уже 13 лет, люблю Его больше всего и отдаю Ему все, что у меня есть. e-mail автора:kumky@ukr.net
Прочитано 10684 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Христос подарил миру радость и любовь. Люби ближнего своего, как самого себя.
Его распяли. Не мне судить плохо это или хорошо... Он ведь учил любви. Комментарий автора: Думаю, об этом судить не надо. Это надо принимать... или нет.
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
