Я дякую, Ісус, що Ти воскрес,
Що Ти для мене милість посилаєш,
Що за Собою кожен день ведеш,
Й мені Себе все більше відкриваєш.
З Тобою, Господи, усім хочу ділитись,
З Тобою, Господи, завсіди хочу жить.
Для Тебе, Господи, так хочу я трудитись,
Й в житті оцім з Тобою скрізь спішить.
Не досконала я, і часом так слабенька,
Не завжди сил стає усіх любить,
Та вірю, вірю – йду я не саменька,
І віра в Тебе, Господи, кріпить.
Ти знаєш, Отче, поривання серця,
Ти знаєш в чім є спрага до життя,
Мені Ти треба, як вода в озерця,
Без Тебе не існує майбуття.
Навчи мене характеру Ісуса,
О, Боже мій, навчи мене, навчи.
Я прагну Тебе, в Тебе я учуся,
У пориванні, Боже, прошу піддержи.
Нехай, Ісусе, серце не змовкає,
Коли десь поряд грішник прошагне,
Нехай про Тебе спрагнений пізнає,
Твоя любов його хай пригорне.
Живи в мені, мій Таточку, благаю,
Не дай мені, Ісусе, знемогтись.
І десь в душі Твій голос я чуваю:
«Устань, дитино, віруй, підбодрись.»
05/2013
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Рыжий конь - Николай Зимин Наша судьба очень похожа на полосатую зебру...Это нелегко осознать,когда мы молоды и горячи ,но с этим мы смиряемся,и все доверяем Господу.Он нас не забывает...
Но душа моя в ответ
Злится.
До того ей дела нет.
Снится,
Что хотит она достичь
Рая,
А за нею черных туч
Стая.
Заблуждений и страстей
Реки.
Тех,прожитых нами дней,
Вехи.
И куда же ты? Куда?
Где там...
Неземным ослеплена
Светом ,
Все быстрее в синь и даль
Мчится
Её светло - рыжий конь -
Птица.
